***
Украв усе
З моєї хати злодій,
Але залишив місяць у вікні!

***
Недовговічна,
Як жіноча врода,
Гірських жоржин, що розцвіли, краса -
Зірвати жаль
І не зірвати шкода!

***
В зеленім гаї на горі лунає
Зозулі спів,
Нагадуючи нам,
Що й ця весна,
Також уже минає!

***
Завжди,
Коли наїстися нема чим,
В старенький зазираю казанок,
І власну тінь на дні
Щоразу бачу.

***
Весняна втіха:
Ніч проговорити
З тобою вдвох,
Смакуючи саке,
І лиш під ранок, зрештою, сп'яніти.


джерело: літературний портал СУМНО.com
Вірші японського поета Рьокана (1758–1831 рр.; справжнє ім'я - Ямамото Ейдзо)
вийшли у видавництві "Грані-Т" (2008р.)


12:46 | 0 коментарі

Хокку Мацуо Басьо у перекладі Миколи Лукаша
Чистота
Білий лотос-цвіт:
не цурається багна,
із якого зріс.

* * *
Зозулі рóзспів
в передсвітанні тоне.
Далекий острів.

* * *
Тиша, мир і лад.
Десь там тоне межи скель
цвіркотня цикад.

* * *
Вже й по маю — ах!
Птахи плачуть, а у риб
сльози на очах.

* * *
Степу рівнява —
ніде оку зачепитись.
Жайворон співа.

* * *
На старім ставку
жаба в воду плюснула —
чули ви таку?

* * *
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір.

* * *
Осінь із дощем...
Навіть мавпа лісова
вкрилась би плащем.

* * *
Довгий, довгий шлях —
і ніхто не йде навстріч,
лиш осіння ніч...

* * *
Крук — немилий птах,
але як милує зір
в ранішніх снігах!


ПАСМО ВОЛОССЯ ОД НЕБІЖЧИЦІ-МАМИ
Цілував би — жаль:
од моїх пекучих сліз
іней піде в тань...

* * *
Сакура стара —
невже справді зацвіла?
Спогад, ніби дим...

19:13 | 0 коментарі